«Пірати Карибського моря», «Рожева пантера», «Супер Маріо», українські народні та класичні композиції – такий репертуар дарує перехожим 67-річний Олександр Шамігов.

Підробити до пенсії використовуючи сучасні технології. Таким шляхом пішов 67-річний Олександр Шамігов з Вінниці. Він вуличний музикант із стажем. Зважаючи на прогрес, оформив та видрукував банківський QR-код. Завдяки якому перехожі можуть віддячити за бездоганну гру «гонораром» зі смартфона.

• Олександр Шамігов грає на баяні. І майже половину свого життя він розважає туристів в європейських країнах: Іспанії, Франції, Італії та особливо у Німеччині. 
• Олександр розповів про те, чому поїхав з Вінниці, скільки місяців на рік проводить закордоном і як так вийшло, що його запросили виступити для бундеспрезидента. 

«Уявляєте, забув цукру покласти», — посьорбуючи з фіолетового термосу свій гарячий чай, говорить Олександр, а вже потім простягає руку, щоб привітатись. На зустріч він приїхав на велосипеді, німецькому. До велосипеду прикріплений причіп, у причепі стоїть металевий кофр, а у ньому — баян, також німецький.

На цей інструмент Олександр заробив вуличною грою, і лише за два місяці. Щоправда, було це ще до розпаду СРСР у Кельні, де, власне, і розпочалася музична кар’єра вінницького савояра. 

— Моя менша сестра ходила до музичної школи, у клас гри на баяні. Я також хотів, але був для того вже завеликим. Коли вона поверталась додому, я брав баян і самостійно вчив усе те, що їй задавали, — пригадує Олександр. — Згодом наші сусіди почали дивуватися, що сестра ходить до музичної школи, але грати не вміє, а я навпаки — граю, хоча й не ходжу. 

Перші концерти Олександр давав на танцях у клубі. Каже, що 50 років тому люди залюбки танцювали під баян, не те, що зараз, коли все штучне і під фонограму. Пов’язувати своє життя з музикою він не планував. Просто увесь час грав, бо ж людям подобалося, і якось затягнуло.

У Вінниці виступав на різних підприємствах і в колективах, писав партитури для ансамблів та оркестрів, грав у ресторанах, коли надходили такі запрошення. Добре пам’ятає свій перший закордонний концерт. Щоправда, точного року його проведення пригадати він так і не зміг. Каже, тоді над трубою «Хімпрому» ще можна було побачити жовтий дим, а значить це було давно. 

— Ми з колективом поїхали до Португалії. Дали там кільканадцять концертів у різних містах. А коли виступали у містечку Віла-Нова-ді-Гая, я познайомився з одним німецьким кореспондентом. Я трішки знав німецьку, тому він брав у мене інтерв’ю щодо наших виступів, а потім запросив до себе в гості у Кельн, — розповідає Олександр.

Гостювання у нового знайомого затягнулося і потрібно було якось вирішувати питання пошуку коштів на подальше проживання. Так Олександр вперше вийшов грати на вулицю. Німцям його гра одразу сподобалася. 

Детальніше за посиланням